делегований

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. теп. ч. до делегувати.

••

Делего́ване законода́вство — видані урядом за уповноваженням парламенту нормативні акти, які фактично володіють силою закону.

Делего́вані фу́нкції, повнова́ження — функції, повноваження, що їх набуває певний суб'єкт.

2) у знач. ім. делего́ваний, -ного, ч. Те саме, що делегат.